Які зміни чекають на українську школу

За останній пленарний тиждень, що залишився в депутатів перед канікулами, назбиралося чимало нагальних питань. Серед них — ухвалення нового Закону «Про освіту».

Дискусія довкола нового закону тривала близько трьох років. У листопаді 2016-го Верховна Рада проголосувала його в першому читанні.

Відповідно до плану, реформа освіти має стартувати з першого вересня 2018 року, однак уже цієї осені кількасот школярів по всій Україні почнуть в пілотному режимі вчитися за новими правилами.

Громадське проаналізувало, які зміни чекають на українську школу.

Нова структура шкільної освіти

Новий Закон «Про освіту» передбачає поділ школи на три рівні освіти, кожен з яких, у свою чергу, ділитиметься на два цикли.

ПОЧАТКОВА ОСВІТА. Загалом початкова освіта триватиме чотири роки. З них перші два — це адаптаційно-ігровий цикл. Упродовж першого-другого класів учень звикатиме до шкільного життя. Навчання протягом цього періоду організують ігровими методами й обмежать обсяг домашніх завдань.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нова українська школа: 9 змін, які пропонує Міносвіти

Навчальні завдання і час на їхнє виконання визначатимуть з урахуванням індивідуальних особливостей школярів. Традиційних оцінок тут теж не буде, адже найважливіше завдання вчителя —підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання.

Другий цикл — основний, це 3-4 класи навчання. Школярі почнуть вивчати основні предмети. Завдання другого циклу — сформувати в учнів почуття відповідальності і самостійність.

БАЗОВА СЕРЕДНЯ ОСВІТА. Перший цикл, а це 5-6 класи, має підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою.

Другий цикл — базовий. Навчання в 7-9 класах буде здебільшого предметним, частину часу відведуть на предмети за вибором. Очікується, що в цей період школярі зможуть зробити усвідомлений вибір щодо подальшого навчання, відповідно до власних інтересів і здібностей.

ПРОФІЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА. Закінчивши 9 класів, школярі зможуть обрати, як продовжити навчання: академічно, з поглибленим вивченням окремих предметів, щоб згодом продовжити навчання в університеті, чи професійно, коли разом зі здобуттям повної загальної середньої освіти, випускник отримує і професійні навички.

Важливою новелою закону є те, що старша школа стане відокремленою одиницею. Для здобуття освіти академічного спрямування створять спеціальну мережу академічних ліцеїв, на зразок того, як нині працює мережа ПТУ та коледжів. Закон передбачає її створення до 2027 року.

В академічних ліцеях перший рік навчання буде перехідним, упродовж цього періоду учень ще зможе змінити профіль навчання. Поза тим, учні матимуть право обирати не лише предмети, а й рівні їхньої складності. Випускники академічних ліцеїв проходитимуть державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Освіту за професійним спрямуванням здобуватимуть у професійних ліцеях та профільних коледжах. Їхні випускники також проходитимуть ЗНО, а відтак вступати до вищих навчальних закладів.

Отже, тривалість повної загальної середньої освіти збільшиться до 12 років. Натомість з чотирьох до трьох років скоротиться термін навчання для здобуття освітнього рівня «Бакалавр», тож загальна тривалість навчання залишиться такою, як і зараз.

Освітній експеримент. Першачки реформи

Загалом реформа шкільної освіти офіційно має розпочатися з навчального року 2018-2019 і втілюватися поступово. Однак уже цієї осені Міносвіти запускає експеримент.

У МОНі вже відібрали сто шкіл — по чотири в кожній області та Києві. У кожній до двох перших класів наберуть дітей, які вчитимуться за новою концепцією. За умовою експерименту, на паралелі мають були класи, які йтимуть за традиційною програмою, що дасть змогу порівнювати результати.

Важливий момент експерименту — набиратимуть дітей до пілотних класів тільки за згодою батьків. Якщо вони будуть проти — їхні діти навчатимуться у звичайних класах.

Оприлюднити перелік шкіл, які братимуть участь в експерименті Міністерство обіцяє в серпні, хоча всі вони вже визначені. З учителями пілотних класів ведеться активна роз’яснювальна та тренерська робота. У кожній школі готують по двоє викладачів перших класів, а також заступника директора, який відповідатиме за молодшу школу. 

З наступного року вчителі самі стануть тренерами, і допомагатимуть решті колег перелаштуватися та працювати за новими правилами, адже у планах Міністерства — наступної весни провести перепідготовку 22 тисяч учителів, які візьмуть перші класи.

Для шкіл участь у пілоті була добровільною. Починаючи з травня, кожна школа могла подати заявку на сайті міністерства. Надійшло близько трьох сотень заявок зі ста міст. Школи, які не потрапили у проект, залишатимуться в резерві.

Міносвіти: потрібно відірвати вчителя від дошки

Напередодні важливого для освітян голосування у Верховній Раді, Громадське поспілкувалося із заступником міністра освіти і науки Павлом Хобзеєм про те, як у міністерстві бачать утілення реформи, та що вона змінить для вчителів та учнів. Далі даємо пряму мову. 

ІДЕОЛОГІЯ РЕФОРМИ 

«Новий закон «Про освіту» дає можливості створити освіту, яка б відповідала викликам 21-го століття. Раніше всі наші освітні заклади стояли на засадах передачі знань. Нині ми говоримо ще й про вміння застосувати їх у житті, про компетентності, цінності. Це ті речі, які конче потрібні і на ринку праці, і для розвитку держави.

Ми хочемо мати випускника, який буде цілісною особистістю, патріотом, відповідальним громадянином, інноватором, людиною, що може знаходити унікальні рішення, не губиться, критично мислить і бере на себе відповідальність.

Пілотування, яке ми розпочнемо з вересня цього року полягає, перш за все, у нових методиках.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ УЧНЯ

Дітям має стати набагато цікавіше та зрозуміліше навчатися. Ми хочемо в дітей, особливо в найменших, шестирічного віку, розвивати пізнавальні здатності і любов до навчання. Не відбивати з першого класу, а навпаки — заохочувати.

Навчання може відбувається через гру. Учителі мають володіти сучасними методиками, які гарантують засвоєння освітнього Стандарту.

Наведу приклад, як математик. Був такий предмет у старшій школі — стереометрія. Робили перерізи, рахували поверхні. Предмет доволі складний і мало школярів давали раду з цими задачами.

Є інший — предметне мистецтво, коли ти ліпиш, конструюєш. І той і інший предмет розвиває просторову уяву, але способи різні. Так само в усьому процесі навчання, ми вибиратимемо шляхи дружні до дитини і ті, які дадуть найкращий результат. Ми хочемо, щоб діти з радістю йшли до школи.

Учителі мають володіти сучасними методиками викладання, наприклад, подати матеріал через гру чи з яким-небудь мистецьким підходом, аби зацікавити учнів Фото: Віктор Ковальчук/УНІАН

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ 

Якість освіти найбільше залежить від вчителя. Тому для нас важливо відійти від старих парадигм. Учитель не має задавати учням зубрити предмети, натомість має розвивати дитину і створювати атмосферу, у якій цікаво і дитина схоче навчатися. Потрібно відірвати вчителя від дошки, а дітей — від підручника, дати їм творити і самостійно вчитися. 

Ми навіть зараз маємо і такі школи, і таких вчителів. Під час упровадження реформи вони ставатимуть тренерами і заряджатимуть усіх інших. Нам потрібно, щоб учитель, який працює з дітьми, не був авторитарним лідером, коли він грізно пояснює, усі слухають, дивляться на дошку, переписують тощо. Ми хочемо, щоб діти творили, працювали у групах. У вчителя залишиться роль лідера, але такого, який ніби з-за куліс організовує і координує весь процес.

ПРОФІЛЬНА СТАРША ШКОЛА 

Наразі більшість шкіл у нас неспеціалізовані. Є так званий універсальний профіль — 17 предметів по годині-півтори. Це нікого не надихає, усіх нервує, результатів немає, зазубрив-здав-забув, до репетитора пішов за тим, що потрібно на ЗНО — такий у нас процес навчання. Але так не може бути. 

Це дуже великий виклик, нам доведеться створити мережу профільних академічних ліцеїв для дітей, які хочуть продовжувати навчання у вищих навчальних закладах. Ми плануємо давати учням можливість вивчати ті предмети, які вони оберуть, тому що коли дитина сама обирає — вона отримує мотивацію.

Старша школа є профільною, і повинна готувати до майбутнього навчання або професії. Тому нам конче потрібен цей додатковий рік. Бо якщо дитина приходить на перший рік, а на другий уже випускається, — дуже важко встигнути зрозуміти, що саме ти хочеш вивчати, проявити лідерські якості.

Закон передбачає, що трирічна профільна школа в Україні має з’явитися не пізніше 2027 року, тобто коли дитина, яка у 2018 році піде до школи, закінчить 9 класів. Утім, якщо уряд буде готовий і буде можливість, а устигнемо розробити матеріали і освітні Стандарти, можливо, зможемо зробити і швидше. Сам я є прихильником того, щоб не розтягувати реформу. Утім, швидше 2023 року вона об’єктивно не зможе з’явитися.

ФІНАНСУВАННЯ РЕФОРМИ 

Кожна реформа завжди вимагає грошей. У нас є дуже важливий пункт — підвищення мотивації. Учитель має бути вмотивованим, а для цього потрібно піднімати заробітну плату. Ми передбачили в законі, хоча це була одна з найбільш дискусійних норм, щоб мінімальна заробітна платавчителя була не меншою за 4 прожиткових мінімуми. Це досить значні кошти.

Якщо узагальнити, то мільярдів на 30 потрібно мати більше грошей, ніж ми маємо цьогоріч. Але, я думаю, при розвитку економіки це не стане непосильною сумою для бюджету».